НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНСИЛІУМ МЕРЕЖІ ПІДТРИМКИ РЕФОРМ «МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РЕФОРМ»

5-6 березня 2010 року у Києві відбувся Національний Консиліум Мережі підтримки реформ «МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ. ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ РЕФОРМ». Участь у заході взяв президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак.

Метою проведення заходу стало підсумкове громадське обговорення доопрацьованої стратегії «Модернізація України. Визначення пріоритетів реформ». Проект є безпрецедентною для історії незалежної України спробою об’єднати авторський колектив з понад сорока провідних незалежних українських аналітиків задля того, аби представити суспільству експертне бачення якнайбільш цілісної картини ключових реформ, що необхідні державі.

Організаторами заходу стали Лабораторія законодавчих ініціатив при підтримці проекту «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER) та Міжнародного фонду «Відродження». Участь в обговоренні взяли активні представники громадянського суспільства, місцевого самоврядування та політичних партій, провідних аналітичних центрів, наукових інституцій та засобів масової інформації (понад 150 учасників). Основним завданням Національного Консиліуму стало обговорення Дорожньої Карти Реформ, яка буде слугувати орієнтиром діяльності організацій громадського суспільства, політиків і бізнесу, спрямованої на реалізацію модернізацій них реформ в країні.

Розпочався Національний консиліум з вітального слова Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря Когута. Він акцентував увагу учасників зібрання на необхідності віднайдення громадського консенсусу навколо проекту реформ та можливості залучення всіх зацікавлених у модернізації держави сторін до єдиної Мережі підтримки реформ. Роланд Ковач, Директор проекту «Об’єднуємося заради реформ», під час вітального слова говорив про ключову роль активного громадянського суспільства в процесі реформ, яке не повинне чекати сприятливих умов та готовності офіційної влади до початку модернізації, а, натомість, має постійно чинити тиск на політиків й просувати відповідні ініціативи. Тим більше, що, за останні роки українське громадянське суспільство здійснило значний прогрес і продовжує активно розвиватися. Ігор Бураковський, Голова Правління Міжнародного фонду «Відродження», Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, засвідчив існування в суспільній свідомості запиту на серйозні реформи. Відтак головне – відійти від традиційних гасел й почати діяти на основі конкретних пропозицій, приклади яких можна знайти в проекті Дорожньої Карти Реформ. Керівник апарату Міністра освіти та науки Ярина Ясиневич також засвідчила ключову роль суспільної підтримки процесу реформування, без якої модернізаційні проекти на мають шансів бути реалізованими.

Тему «Інституційна організація держави і територіального самоврядування» представляли Ігор Коліушко (Центр політико-правових реформ), Анатолій Ткачук (Інститут громадянського суспільства) та Роман Куйбіда (Центр політико-правових реформ) за модерації Романа Кобця (ГО «Ідеальна Країна»). Головні висновки обговорення – найбільш серйозною проблемою в сфері публічної влади є неефективність державних інституцій. Тож важливим завданням є реалізація відповідних реформ (системи виконавчої влади, адміністративно-територіального устрою, судової системи тощо), проекти й моделі яких вже опрацьовані вітчизняним експертним середовищем.

Тему «Модернізація України: соціально-економічний вимір» презентували Ігор Бураковський (Міжнародний фонд «Відродження», Інститут економічних досліджень та політичних консультацій), Олександра Бетлій (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій) та Дмитро Науменко (Інститут економічних досліджень та політичних консультацій). Модерував тему Єгор Соболєв (Бюро журналістських розслідувань «Свідомо»). Головними напрями реформування в даній сфері були визначені наступні: фіскальна політика, монетарна політика, регуляторна політика та приватизація, соціальна сфера, охорона здоров’я, інфраструктура, аграрна політика та захист довкілля. Інтегральною ідеєю цих реформ має бути поняття «сталого розвитку».

Блок «Зовнішня політика та безпека держави» був представлений Олександром Сушком (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва) та Володимиром Горбачем (Інститут Євро-Атлантичного співробітництва), модерувався Вікторією Сюмар (Інститут масової інформації). Висновок обговорення – головні проблемні моменти для української зовнішньої політики та національної безпеки породжені проблемами та конфронтацією у внутрішній політиці. Тож Україна має виробити таку систему зовнішньої та безпекової політики, за якої зміна людей на тій чи іншій посаді не тягнула за собою радикальної зміни державного курсу в даній сфері.

Тема «Фундаментальні цінності демократичних змін» була представлена Максимом Лацибою (Український незалежний центр політичних досліджень), Євгеном Захаровим (Харківська правозахисна група) та Ганною Голубовською-Онісімовою (ВЕГО «МАМА-86»). Модерувала тему Юлія Тищенко (Український незалежний центр політичних досліджень). Ключові пропозиції, які були озвучені в даному блоці: необхідність «екологізації» політики, здійснення реформ в сфері законодавчої підтримки організації громадянського суспільства та правозахисту.

На завершальному етапі Національного Консиліуму «Мережі підтримки реформ» учасники підтримали Дорожню Карту Реформ, як орієнтир в процесі просування ідєї всеохопної модернізації країни. Водночас Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут закликав ініціювати обговорення «Дорожньої карти» в різних регіонах України, поширювати її серед якнайширших верств української громадськості та надсилати конкретні пропозиції щодо вдосконалення та доповнення.