Інклюзивне відновлення громад: рівні можливості на шляху до Європейського Союзу
Відновлення – це не лише відбудова доріг, будівель та інфраструктури. Це також можливість створити громади, у яких кожна людина має рівні можливості, може отримувати необхідні послуги, брати участь у житті громади та впливати на рішення, що її стосуються.
У межах тематичної сесії «Інклюзивне відновлення громад: рівні можливості на шляху до Європейського Союзу», яку модерувала Антоніна Федорченко, голова Громадської організації “Жіночий формат”, учасники обговорили принципи справедливого та рівноправного відновлення, визначення потреб мешканців та забезпечення доступу до соціальних послуг.
Сергій Куреня, начальник Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА, наголосив, що безбар’єрність – це не лише фізична доступність, а й важлива складова створення громад, у яких кожна людина має рівні можливості.
Серед пріоритетів для громад він виокремив проведення аудитів безбар’єрності, визначення першочергових заходів і розробка планів дій. Важливо також контролювати доступність об’єктів після будівництва та залучати громадські організації до моніторингу й пошуку практичних рішень.
Оксана Дорошенко, голова правління ГО “Голос батьків”, порушила питання залучення мешканців до прийняття рішень щодо відновлення та розвитку громад. Зокрема, наголосила на важливості участі батьків у громадських слуханнях, у тому числі тих, хто не має можливості бути присутнім особисто, а також необхідності враховувати думки дітей під час визначення пріоритетів відновлення.
Окрему увагу спікерка приділила інклюзії як важливій складовій європейських цінностей. Люди з інвалідністю та їхні родини мають бути повноцінними учасниками суспільного життя, а не сприйматися виключно як ті, хто потребує допомоги чи співчуття. «Інклюзія – це набагато більше, це філософія гідності», – підкреслила пані Оксана.
Для створення безбар’єрного середовища недостатньо усувати фізичні перешкоди. Не менш важливо забезпечувати доступ до соціальних послуг, які допомагають людям бути активними, незалежними та реалізовувати свої права. За словами спікерки, громади мають оцінювати реальні потреби мешканців і визначати необхідний обсяг підтримки.
Водночас чинні критерії визначення потреб у соціальних послугах, за оцінкою пані Оксани, потребують перегляду, адже деякі з них є застарілими, а подекуди й дискримінаційними. Підходи до надання підтримки мають ґрунтуватися на реальних життєвих обставинах і потребах людини, а не лише на формальних критеріях.
Любов Ігнатікова, завідувачка відділення денного перебування Чернігівського міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Чернігівської міської ради, звернула увагу на кадровий дефіцит, який обмежує можливості соціальних установ охопити підтримкою всіх, хто її потребує.
Водночас співпраця з міжнародними партнерами, громадськими організаціями та культурно-дозвіллєвими центрами допомагає розширювати спектр послуг і можливості для мешканців громади.
За словами пані Любові, соціальні послуги мають відповідати індивідуальним потребам людини, а не обмежуватися тим, що установа може запропонувати. Для цього необхідні не лише ресурси, а й міжсекторальна співпраця та посилення кадрового потенціалу соціальних служб.
Інклюзивне відновлення починається з уваги до потреб людей. Це також важлива складова європейської інтеграції: громади мають уже сьогодні впроваджувати підходи, засновані на рівності, доступності та повазі до прав людини.
