Чи буде прапор в ЧЄ?
Декілька місяців тому питання використання європейського стягу у різних містах України розглядалося як владне рішення символічного порядку. Його лобіюванню сприяла консолідація більшості політичних таборів у дотриманні зовнішньополітичного вектору країни. На момент призупинення урядом підготовки до асоціації з ЄС, а отже, і згортання євро-пропагандистської кампанії, ряд міст, у тому числі і Чернігів, ухвалили згадане рішення. Реакція деяких муніципалітетів на дії уряду та нову риторику влади була різною.
Стягові рішення – гарний приклад «ініціативи знизу». Каталізатором їх просування в різних регіонах України став досвід першопрохідників – Сумської міської ради, де ініціатором розгляду відповідного проекту був випускник Української школи політичних студій (УШПС), депутат фракції «Рідне місто» Олександр Хоруженко.
«Ці рішення – це символічні речі. Багато хто критикує, але я не перестаю переконувати колег, що за символами мають йти справи, – запевняє Ігор Когут, директора УШПС, – вони мають велике значення на формування європейської ідентичності та свідомості українців. Ця ініціатива важлива для мене, бо вийшла з середовища Української школи політичних студій і підтримана ним».
Отже, з квітня 2013 року обласні та районні центри України ухвалюють рішення про використання прапору Європи поряд із національним. Як показує практика Чернігівщини, цей процес триває і донині. Так, рішення Ніжинської міської ради від 9 січня 2014 року запроваджує практику використання євростягу у День Європи та під час проведення урочистих заходів за участю міжнародних делегацій. Фабула цілком зрозуміла та логічна з огляду на напружену ситуацію в країні та новий зовнішній курс. Делікатною у своїх «європейських прагненнях» була і Чернігівська обласна рада, приймаючи подібне рішення під час 15 сесії 6 скликання з подачі депутата Журмана. Чого не скажеш про Чернігівську міську раду, депутатський корпус якої 30 вересня 2013 року прийняв рішення з запровадження практики використання прапора Європи під час державних свят та проведення урочистих заходів на території міста Чернігова. Нагадаємо, що найближче державне свято – День Соборності України (22 січня).
Робота над помилками
До Вільнюського саміту серед противників такого рішення повсюдно були комуністи, а також деякі регіонали. Керуючись буквою закону, депутати та активісти у своїх зверненнях апелювали до норм, які не містять прямої заборони щодо використання прапору Європи поряд із національним стягом. А саме:
Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року N 1-рп/2003: державні символи України нерозривно пов’язані за своїм змістом з її державним суверенітетом. Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів.
Нині ж муніципалітети деяких регіонів вдаються до «роботи над помилками» в контексті нових політичних вітрів. Так, 27 грудня 2013 року відбулося судове засідання Рівненського окружного адміністративного суду. Прокуратура міста виступила з вимогою визнати незаконними рішення «Про підняття у місті Рівного прапора Європи», яку врешті адміністративний суд задовольнив. Через півроку після ухвалення подібного рішення прокинулася і прокуратура міста Тернополя з такими ж намірами.
Волинські ЗМІ в кінці 2013 року повідомляли, що Луцький міський голова особисто був допитаний прокурором міста на предмет проєвропейських рішень міськради. Мова не тільки про використання європейського стягу, але і про таблички з такою ж символікою на в’їздах у місто. Проте, за повідомленняВолиньPOST, День Соборності мешканці міста зустрічатимуть з прапором Європи біля приміщення міської ради.
Тест на щирість
На даний момент рішення Чернігівської міської ради, прийняте під час 33 сесії, не скасовувалося ні судовими інстанціями, ні самим депутатським корпусом. Така сама ситуація в м. Корюківка та м. Мена. Проєвропейські прихильники покладаються на адекватну реакцію відповідальних виконавців та, як наслідок, виконання рішень міської ради. Разом з тим не варто виключати спекулювання законодавчими шпаринами.
Так, в українському законодавстві термін «використання прапора» відсутній. Тлумачний словник трактує «використовувати» як застосовувати, вживати що-небудь з користю, користуватися чимось. Інтерпретувати цю дію влада може і на свою користь, а саме – без зайвої демонстрації та привернення уваги! Проте, відповідно до міжнародного етикету, процес використання прапору здійснюється шляхом вивішування на будинках чи флагштоках біля офіційних приміщень.
Крім всього, рішення Чернігівської міської ради є аналогом того, що було прийнято в м. Суми за одним виключенням. Воно не містить додаток із виключним переліком дат використання прапору Європи. Хоча останній містився в проекті рішення, яке лобіювали громадські активісти. З якою метою міська влада вдалася до цього – час покаже.
Постскриптум
На питання, як виконують майже ідентичне рішення виконавчі органи Сумської міської ради, його ініціатор пан Хоруженко відповідає з подивом: «Ми прапор не знімали – висить собі по всьому місту з початку вересня. На міській раді, навколо центральної площі, навколо центрального парку, театру, навпроти кабінету губернатора… Та кругом! І знімати більше не будемо ніколи!».
