Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні
Поліський фонд в рамках проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель» провів аналіз ситуації з наданням державної допомоги підприємствам регіону. Не секрет, що така діяльність може бути пов’язана з корупціогенними чинниками, тому існує реальна необхідність запровадження громадського контролю за процесом надання державної допомоги, а також умовами та принципами її надання.
За результатами дослідження виявлено, що основна форма державної допомоги, яка присутня в Чернігівській області – це податкові пільги. Податкові пільги є своєрідним інструментом стимулювання розвитку діяльності окремого підприємства або галузі.
Згідно ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.
Починаючи з 2006 р. (рис. 1) загальні суми отриманих податкових пільг зростали до 2010 р включно. При цьому середній темп росту даного показника становив 25% кожен рік. Проте в 2011 р. загальна сума задекларованих податкових пільг зменшилась на 283,4 млн. грн. або на 16% (з них держбюджет на 288,4 млн. грн.).
Тобто втрати бюджету, пов’язані з наданням податкових пільг дуже значні, хоч і зменшились в 2011 р.
Які ж види діяльності «з’їли» значну суму державних коштів? (рис. 2).
Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», що здійснюється спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», та за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконує “Pact в Україні” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), підготовлено Зведені рекомендації до законопроекту №7082 «Про місцевий референдум». Передбачається, що зазначені рекомендації будуть враховані під час підготовки законопроекту №7082 до другого читання.
Аналіз Конституції та законів України дозволяє стверджувати, що місцевий референдум є конституційно закріпленою формою безпосереднього волевиявлення територіальних громад у відповідних адміністративно-територіальних одиницях щодо вирішення питань місцевого значення шляхом прямого голосування. До того ж, місцевий референдум є пріоритетною формою правотворчості територіальних громад. Адже, рішення, прийняті на місцевих референдумах, втілюючи волю та законні інтереси територіальної громади, мають відповідну юридичну силу.
Разом із тим, Конституція України, Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інші чинні нормативно-правові акти не дозволяють громадянам України безперешкодно і в повному обсязі реалізувати своє право на участь у місцевих референдумах, не закріплюють чіткі та зрозумілі юридичні механізми вирішення на таких референдумах найбільш важливих для територіальної громади питань, ставлячи її після виборів у залежність від діяльності представницьких органів місцевого самоврядування та держави.
Таким чином, метою цього проекту є консолідація зусиль громадськості, експертів і політиків з метою лобіювання у парламенті змін до законодавства, які б відповідали інтересам громадянського суспільства, а також популяризація інституту місцевого референдуму в якості інструменту безпосередньої участі громадян в урядуванні.
Кінцевим результатом реалізації даного проекту повинна стати як законодавча база, що відповідає інтересам громадянського суспільства і європейським стандартам, так і сформована позицію громадянського суспільства щодо необхідності використання інституту місцевого референдуму як форми участі громадян в урядуванні.
У Звіті проаналізовано положення зазначеного законопроекту з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної ради України, а також положення чинного законодавства, яке регулює різноманітні аспекти функціонування інституту місцевого референдуму (Конституція України, Закони «Про всеукраїнський та місцевий референдуми», «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо). Крім того, експертами ЛЗІ було проведено аналіз 1) розробленого Венеціанською комісією Кодекс належних практик щодо референдумів та оцінка законопроекту «Про місцевий референдум» експертамиДиректорату демократичних інститутів Генерального директорату з питань демократії та політичних справ Ради Європи, 2) міжнародного досвіду у сфері регулювання інституту місцевого референдуму.
Проект передбачає обговорення у фокус-групах пропозицій до законопроект, а також експертне опитування за результатами фокус-груп з метою підготовки таких рекомендацій, які б відповідали як європейським стандартам, так і інтересам громадянського суспільства України.