«Саміт Україна – ЄС: що врятує європейську інтеграцію України?» – думки експертів
Напередодні Саміту Україна-ЄС, що відбудеться 27 квітня за участю лідерів країн ЄС та Президента України П.Порошенка, Міжнародний центр перспективних досліджень провів круглий стіл, де обговорювався сучасний стан та перспективи двосторонніх відносин між Україною та ЄС. Участь в заході взяв Президент Поліського фонду Геннадій Максак.
Розпочинаючи захід, Голова Правління МЦПД Василь Філіпчук зауважив, що вікно можливостей для України після Майдану не є вічним. Тому вкрай необхідно негайно активізувати роботу над реформами, в тому числі, і заради євроінтеграції. Поки ж, на думку експерта, відсутні підстави вважати, що на Саміті Україна отримає безвізовий режим з країнами Євросоюзу.
У свою чергу, Геннадій Максак розповів про Східне партнерство та важливість багатостороннього формату співпраці для України.
Директор департаменту ЄС МЗС України Всеволод Ченцов відзначив, що нинішній Саміт проходитиме в безпрецедентній і специфічній атмосфері російської агресії та економічної кризи в Україні. Безпековий контекст є новим для відносин з Євросоюзом. І для України, і для ЄС нині є спільним фактор Росії – остання розхитує зсередини як Україну, так і Європейський Союз. А український запит щодо місії європейських миротворців не є чимось екстраординарним, що не вписується в формат діяльності ЄС.
Дипломат також відзначив, що наразі ЄС не готовий «вкластися» в Україну з точки зору рівня фінансової підтримки, як це було свого часу зроблено у відношенні Польщі.
Серед останніх досягнень української сторони в питанні євроінтеграції В. Ченцов відзначив участь у програмі «Горизонт – 2020», наближення до участі в програмі «Креативна Європа», ухвалення Закону про ринок газу (що є виконанням Третього енергетичного пакету) та ін. Саміт Україна-ЄС дипломат бачить як «нагоду інвентаризації в контексті реформ – що маємо ще зробити».
Вадим Трюхан наголосив, що альтернативи євроінтеграції для України нема. Але успіхів в цьому напрямку не буде доти, доки вітчизняні політики мислитимуть лише вузько-політичними категоріями.
Старший економіст МЦПД Василь Поворозник зосередився на готовності України до запровадження ЗВТ в 2016 році. В рамках підготовки до повноцінного впровадження ЗВТ першочерговою є реформа системи державних закупівель. Ключове завдання в даному напрямку – підвищення прозорості вітчизняних закупівель та відкриття доступу до них для постачальників та надавачів послуг з ЄС. Дана реформа розпочалася у 2014 році з прийняттям Закону України «Про здійснення державних закупівель», однак, виходячи зі статистичних даних, цей закон так і не спричинив суттєвої інтенсифікації державних закупівель.
У сфері технічного регулювання поштовх до переходу на європейські стандарти та виконання всіх зобов’язань України, зокрема, в промисловій сфері має дати імплементація Закону України «Про технічні регламенти і оцінку відповідності», прийнятого на початку 2015 року. Приведення у відповідність до вимог ЄС обов’язкових технічних регламентів нашої держави стимулюватиме безперешкодний обіг продукції між Україною та ЄС.
Серед найбільш чутливих галузевих пріоритетів є реформування енергетичного сектору. Ключовою метою реформ національного енергетичного сектору є досягнення трьох завдань: посилення енергоефективності національної економіки за рахунок економічних методів (відмова держави від субсидіювання підприємств та населення); диверсифікація поставок енергоресурсів, нарощування і всебічна підтримка національного енерговиробника; лібералізація енергетичного ринку та створення сприятливого інвестиційного клімату за рахунок глобального реформування НАК «Нафтогаз України».
Про це розповіла Директор департаменту енергетичної політики МЦПД Наталія Слободян.
У контексті лібералізації енергетичного ринку прийнято Закон України «Про ринок природного газу». Згідно з цим Законом запроваджуються, зокрема, принципи Третього енергопакету ЄС щодо демонополізації на ринку газу і відокремлення видів діяльності компаній з видобутку, транспортування і розподілу. Однак, законодавче не врегулювання діяльності регулятора, який відповідно до зазначеного акту наділяється виключними повноваженнями, не дозволяє визначити конкретні терміни і механізми імплементації його положень. Крім того, зволікання з реформуванням НАК «Нафтогаз», – перенесення дати реорганізації з 2015 р. на 2017 р. у рамках програми співробітництва з МВФ (EFF), – негативно впливатиме на ліквідність енергетичних активів нашої держави та гальмуватиме процес залучення іноземних інвестицій на технічне оновлення газотранспортної системи і об’єктів зберігання.
Щодо питань безвізового режиму старший аналітик МЦПД Ірина Івашко повідомила, що попри задекларовану пріоритетність, Україна не виконала необхідних технічних вимог та не має шансів на отримання позитивного рішення щодо запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом до кінця 2015 р., хоча ще рік тому це здавалося цілком реальною перспективою.
Європейські партнери відверто не задоволені надто повільним запровадженням реформ в Україні та відсутністю реальних результатів у сфері боротьби з корупцією – однією з ключових вимог ПДВЛ. Відповідно до останнього звіту Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) про виконання Україною рекомендацій у сфері протидії корупції, експертами GRECO констатовано, що 16 з 25 наданих рекомендацій виконано Україною задовільно чи вирішено у задовільний спосіб.
Представники Євроінтеграційної групи РПР Роберт Хорольський та Ірина Кравчук у своїх виступах зосередилися на ролі громадянського суспільства в питаннях моніторингу реалізації Угоди про асоціацію. Згідно з Угодою, громадянське суспільство має право і повинне залучатися до такого моніторингу.
Представники експертного середовища мають об’єднати зусилля у виробленні конкретних кроків з метою досягнення цілей Угоди про асоціацію.
Таку ж думку підтримав і Співголова Платформи громадянського суспільства Україна – ЄСОлександр Сушко.
Загалом, на думку учасників дискусії, протягом найближчого Саміту Україна – ЄС українське керівництво має щонайменше:
– запропонувати ЄС нову концепцію розвитку європейського континенту, яка б зробила можливим безконфліктне і взаємовигідне співіснування європейських країн;
– використати час, який залишається до запровадження ЗВТ, для приведення у відповідність технічних стандартів до вимог ЄС, покращення готовності українських компаній скористатися з нових умов у торгівлі з ЄС, розробити стратегію, а також виробити збалансовану політку на переговорах щодо ЗВТ з Росією;
– забезпечити закріплення конкретної дати запровадження безвізового режиму з ЄС із зазначенням переліку чітких критеріїв для досягнення цієї мети;
– надати графік впровадження Третього енергетичного пакету ЄС, зокрема скасування енергетичних монополій;
– окреслити кроки з метою посилення інституційного забезпечення координаційного органу з виконання Угоди про асоціацію, створення на базі Урядового офісу при Секретаріаті Уряду України державного органу з достатніми повноваженнями та кадровим потенціалом.
За матеріалами сайту Міжнародного центру перспективних досліджень