У Чернігові обговорили євроінтеграційні виклики для громад в умовах військових ризиків

Понад 60 представників територіальних громад Чернігівщини, органів державної влади, громадських організацій, експертного та академічного середовища зібралися в Чернігові, щоб обговорити підготовку громад до євроінтеграційних реформ, особливості відновлення прикордонних територій та необхідні механізми їх підтримки.

20 жовтня 2026 року в Чернігові відбулася регіональна конференція «Євроінтеграційні виклики для громад Чернігівської області в умовах військових ризиків», організована ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники обговорили практичні наслідки європейської інтеграції для місцевого самоврядування, зокрема зміни у стратегічному плануванні, управлінні публічними інвестиціями, розвитку комунальної інфраструктури, забезпеченні рівних можливостей і наданні послуг населенню.

Особливу увагу приділили прикордонним громадам, які змушені готуватися до нових європейських стандартів одночасно із забезпеченням безпеки населення, відновленням пошкодженої інфраструктури та подоланням економічних наслідків війни.

Метою конференції стало визначення актуальних проблем громад, пошук практичних рішень та напрацювання рекомендацій для органів влади на національному, регіональному й місцевому рівнях.

Партнерство громад, влади та академічного середовища

Із вітальними словами до учасників звернулися Максим Корявець, президент ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень»; Олег Новомлинець, ректор Національного університету «Чернігівська політехніка»; Жанна Дерій, докторка економічних наук, професорка, завідувачка кафедри економіки, обліку і оподаткування Національного університету «Чернігівська політехніка»; Олександра Хомик, директорка Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації; Тетяна Децюк, завідувачка кафедри психології, педагогіки та філософії Закладу вищої освіти «Університет трансформації майбутнього».

Під час відкриття конференції наголошувалося на необхідності спільної роботи органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науковців і бізнесу. Важливу роль у підготовці до євроінтеграції відведено стратегічному плануванню, розвитку інституційної спроможності громад та практичній підтримці їхніх проєктів.

Окремо відзначено можливості співпраці громад із Національним університетом «Чернігівська політехніка» у сферах відновлення, підготовки стратегій розвитку, управління відходами, цифровізації та залучення фінансування. «На сьогоднішній день університет виконує на замовлення громад близько 20 проєктів», – зазначив Олег Новомлинець.

У контексті реформування системи управління публічними інвестиціями учасники підкреслили, що місцеві та регіональні стратегії повинні визначати реалістичні пріоритети, на основі яких формуватимуться конкретні проєкти розвитку й відновлення. Особливу увагу приділили підготовці Стратегії розвитку Чернігівської області на 2028–2034 роки та необхідності залучення громад, бізнесу й мешканців до визначення регіональних пріоритетів. «Ми маємо відвести важливу роль стратегічному плануванню, адже стратегія має бути в основі всього. Не проєкти спочатку, а має бути стратегія, а далі вже від стратегії і мають іти проєкти, і завдання», – наголосила Олександра Хомик.

Важливим інструментом підтримки громад визначено співпрацю з академічним середовищем, зокрема у проведенні досліджень, підготовці фахівців, розробленні інвестиційних проєктів та впровадженні сучасних управлінських рішень. «Сильний університет і спроможні громади взаємно підсилюють одне одного і разом створюють основу для стійкого розвитку Чернігівщини. Наше завдання як академічної спільноти – робити знання корисними для тих, хто щодня працює з потребами людей», – наголосила Жанна Дерій.

Як поєднати безпеку, відновлення та підготовку до євроінтеграції

У пленарній сесії виступили Леся Козачок, заступниця директора Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА; Микола Силенко, операційний директор Boosters Consulting Group; Світлана Бицько, Добрянський селищний голова. Модерувала обговорення Анастасія Сорока, представниця Департаменту економічного розвитку Чернігівської ОДА.

Основну увагу приділили необхідності поєднання довгострокових завдань євроінтеграції з поточними безпековими, економічними та соціальними викликами. Учасники наголосили, що навіть в умовах невизначеності громади мають продовжувати стратегічне планування, спираючись на реальні ресурси, демографічні тенденції та обґрунтовані прогнози. «Стратегія не закінчується на тому, що ми її написали. Тут починається найцікавіше – її реалізація», – наголосила Леся Козачок.

Важливим питанням стала необхідність диференційованої державної підтримки територій залежно від їхніх безпекових умов, фінансових можливостей та інвестиційного потенціалу. Зокрема, для обґрунтування інвестиційних рішень запропоновано ширше використовувати альтернативні джерела інформації про місцеву економіку, ринок праці, нерухомість і підприємницьку активність. Також наголошувалося, що прозорість інвестиційних процедур має супроводжуватися обґрунтованим визначенням пріоритетів та участю громадян у прийнятті рішень. «В центрі даних процесів треба поставити демократію – розгляд альтернатив, вибір пріоритетів», – зазначив Микола Силенко.

Практичний досвід Добрянської громади продемонстрував масштаб проблем прикордонних територій. Через війну скорочується населення, ускладнюється робота підприємств, частина земель використовується для оборонних потреб, а залучення інвестицій залишається вкрай складним. За наведеними даними, чисельність населення громади скоротилася приблизно з 5,8 тисячі жителів у 2021 році до 4,3 тисячі у 2026 році. Для багатьох підприємств першочерговим завданням сьогодні є вже не розширення діяльності, а збереження виробництва та робочих місць. «Працювати хоча б «у нуль» – це теж стратегія станом на сьогодні», – зазначила Світлана Бицько.

Окремими викликами залишаються кадровий дефіцит, нестача фінансування та необхідність навчання працівників органів місцевого самоврядування. Водночас громади продовжують розвивати міжнародну співпрацю, обмінюватися досвідом і готувати спільні проєкти з європейськими партнерами. За наведеною під час конференції інформацією, партнерські зв’язки з іноземними муніципалітетами мають 28 із 57 громад Чернігівської області. Учасники наголосили, що такі партнерства мають приносити практичні результати, а не обмежуватися підписанням угод та ознайомчими візитами.

Роль органів місцевого самоврядування у підготовці до євроінтеграційних процесів

У сесії із такою назвою виступили Максим Корявець, президент ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень»; Наталія Даценко, депутатка Новгород-Сіверської міської ради VIII скликання; Лариса Шовкова, Тупичівський сільський голова; Дмитро Федоров, Новобілоуський сільський голова. Модерувала обговорення Марина Захаріна, доцентка Національного університету «Чернігівська політехніка».

Учасники розглянули нові завдання місцевого самоврядування у сферах стратегічного планування, управління відходами, водопостачання та водовідведення, енергоефективності, публічних інвестицій, прозорості й громадської участі. Наголошувалося, що виконання чинних і перспективних євроінтеграційних вимог ускладнюють три основні групи викликів: фінансові, інституційно-кадрові та безпекові. Для їх подолання громадам необхідно інтегрувати відповідні завдання у стратегії розвитку, місцеві програми та конкретні інвестиційні проєкти.

Практичним прикладом стала Тупичівська громада, яка попри війну продовжує реалізовувати стратегічні пріоритети. Зокрема, облаштовано укриття в закладах освіти: два протирадіаційні укриття в Тупичеві, укриття у Вихвостівській гімназії та, завдяки підтримці чеських партнерів, наземне укриття у Вихвостівському дитячому садку. Водночас гострою проблемою залишається нестача фахівців із підготовки проєктів, публічних закупівель, архітектури, фінансового менеджменту та міжнародного співробітництва. «Готуйте фахівців, які будуть писати проєкти. Готуйте фахівців, які можуть робити закупівлі», – звернулася Лариса Шовкова до представників академічного середовища.

Залучення та утримання спеціалістів ускладнюється низькою конкурентоспроможністю оплати праці в органах місцевого самоврядування. «Сьогодні органи місцевого самоврядування неконкурентні зі своїми зарплатами», – наголосив Дмитро Федоров.

Учасники також обговорили наслідки руйнування підприємств і житла, скорочення бюджетних надходжень та кадрових втрат для функціонування місцевих установ. У невеликих громадах відсутність навіть одного спеціаліста може фактично обмежити доступ мешканців до медичних, соціальних або інших базових послуг. Але попри військові загрози, мешканці прикордонних територій прагнуть зберегти можливість жити та розвивати власні громади.

Важливим напрямом підготовки до євроінтеграції визначено розвиток рівноправного міжнародного партнерства, обмін досвідом та опанування інструментів залучення міжнародної допомоги. «За час війни не змінився вектор євроінтеграції, але ми вже не хочемо в Європу за будь-яких умов – ми хочемо виключно на умовах партнерства. Ми довели, що дуже багато вміємо, маємо гідність, маємо спротив, можемо співпрацювати, але дуже багато чому ще слід навчитися. Навчитися працювати з допомогою, з донорськими коштами. Це ціла наука», – наголосила Наталія Даценко.

Серед практичних прикладів обговорювалися створення реєстрів доступного житла для внутрішньо переміщених осіб, участь громад у міжнародних навчальних програмах і залучення партнерської підтримки для розвитку соціальної інфраструктури.

За результатами сесії наголошено, що євроінтеграційні вимоги мають супроводжуватися доступним фінансуванням, професійним навчанням, методичною та експертною підтримкою, особливо для прикордонних громад.

Інклюзивне відновлення громад: рівні можливості на шляху до Європейського Союзу

У сесії взяли участь Сергій Куреня, начальник Управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА; Антоніна Федорченко, голова ГО «Жіночий формат»; Оксана Дорошенко, голова правління ГО «Голос батьків»; Любов Ігнатікова, завідувачка відділення денного перебування Чернігівського міського територіального центру соціального обслуговування. Модерувала сесію Антоніна Федорченко.

Основною темою стало забезпечення рівних можливостей під час відновлення громад. Учасники наголосили, що інклюзивність передбачає не лише фізичну доступність інфраструктури, а й врахування потреб різних груп населення та їхню участь у прийнятті рішень. «Інклюзія – це набагато більше. Це філософія гідності», – відзначила Оксана Дорошенко.

Одним із практичних завдань визначено врахування вимог безбар’єрності ще на етапі проєктування та реконструкції об’єктів, а також контроль їх виконання під час будівництва. Водночас частину змін можна впроваджувати поступово, зокрема шляхом удосконалення навігації, інформаційного забезпечення та усунення нескладних перешкод. «Почати забезпечувати безбар’єрність можна навіть із найпростіших речей», – наголосив Сергій Куреня.

Окрему увагу приділили залученню людей з інвалідністю, батьків дітей з інвалідністю, людей старшого віку та інших груп населення до планування відновлення. Для цього громадам необхідно використовувати різні форми консультацій, залучати старост і місцевих координаторів, щоб почути також тих мешканців, які не беруть участі у традиційних обговореннях. «А ще варто думати про те, хто буде користуватися цими відновленими об’єктами, чи були ці люди залученими до процесу відновлення, до прийняття рішень у громаді», – звернула увагу Антоніна Федорченко.

Важливим питанням став розвиток соціальних послуг відповідно до реальних потреб конкретної людини, а не лише можливостей окремої установи. «Важливо не лише запропонувати те, що в нас є, а побачити, що необхідно конкретній людині, і надати цю послугу», – зазначила Любов Ігнатікова.

Серед основних перешкод інклюзивного відновлення залишаються кадровий дефіцит і фінансові обмеження. Водночас співпраця органів місцевого самоврядування, соціальних установ, громадських організацій та міжнародних партнерів дозволяє розширювати підтримку населення.

Учасники наголосили, що інклюзивне відновлення має поєднувати доступну інфраструктуру, якісні соціальні послуги, громадську участь і врахування індивідуальних потреб мешканців.

Вплив євроінтеграційних реформ на місцевий рівень та координація ключових стейкхолдерів

У третій тематичній сесії виступили Володимир Бойко, директор Сіверського центру післядипломної освіти; Тетяна Романова, керівниця ГО «Агенція міських ініціатив»; Ірина Сімонова, директорка Агенції регіонального розвитку Чернігівської області; Наталія Шадура-Никипорець, кандидатка економічних наук, доцентка Національного університету «Чернігівська політехніка». Модерував сесію Володимир Бойко.

Учасники обговорили необхідність адаптації не лише законодавства, а й практики місцевого управління до європейських підходів. Ідеться про стратегічне планування, публічні інвестиції, прозорість, підзвітність, екологічну стійкість, цифровізацію та якість послуг.

Результативність відповідних реформ має визначатися насамперед їхнім впливом на життя людей та ефективність використання ресурсів. «Якщо ми говоримо про практичні результати, то, очевидно, йдеться про раціональне використання ресурсів», – зазначив Володимир Бойко.

Важливими передумовами підготовки до євроінтеграції визначено розвиток професійної спроможності громад працювати з європейськими програмами фінансування, підготовку інвестиційних проєктів, удосконалення фінансового контролю, моніторингу та звітності.

Окрему увагу приділили громадській участі. Наголошувалося, що консультації з мешканцями мають бути системними, а не проводитися лише для формального виконання вимог міжнародних програм. Важливо пояснювати людям, як їхні пропозиції вплинули на рішення органів влади. «Ми забуваємо людям сказати, показати, що ж ми робимо з тими пропозиціями, які зібрали», – звернула увагу Тетяна Романова.

Серед важливих напрямів визначено також використання можливостей європейської політики згуртованості та врахування відмінностей між територіями. Для прикордонних громад Чернігівщини відновлення має передбачати не лише відбудову пошкодженого, а й створення сучаснішої інфраструктури, підтримку місцевої економіки та формування нових можливостей розвитку. Особливу увагу приділили необхідності переходу від пасивного очікування міжнародної допомоги до активного проєктного менеджменту. «Ми маємо переходити від пасивних отримувачів до сильних проєктних менеджерів», – наголосила Наталія Шадура-Никипорець.

Учасники підкреслили важливість координації між органами влади, громадськими організаціями, бізнесом та академічним середовищем. Поєднання їхніх ресурсів і компетенцій є необхідною умовою підготовки якісних інвестиційних проєктів, упровадження європейських підходів та забезпечення довгострокового розвитку громад.

Від обговорення проблем – до практичних рекомендацій

Практичним результатом конференції стало представлення комплексу рекомендацій для національного, регіонального та місцевого рівнів.

На національному рівні запропоновано застосовувати диференційовані підходи до підтримки громад залежно від їхньої ресурсної спроможності та безпекових умов. Серед пріоритетів – розроблення практичних методичних рекомендацій щодо євроінтеграційних вимог, спеціальні механізми фінансування прикордонних громад, гнучкі умови співфінансування проєктів, підтримка підприємництва, професійне навчання та залучення громад до підготовки державних рішень. «Усі громади у нас відрізняються. І воєнні ризики, з якими ми стикаємося, також різні», – наголосила Оксана Мініна.

На регіональному рівні запропоновано врахувати євроінтеграційні завдання та особливості прикордонних територій у Стратегії розвитку Чернігівської області на 2028–2034 роки, провести оцінювання готовності громад до реформ, розвивати експертну підтримку інвестиційних проєктів, міжмуніципальне та міжнародне співробітництво. Окремим напрямом має стати моніторинг впливу євроінтеграційних реформ на соціально-економічне становище громад для визначення їхніх потреб та вдосконалення регіональної політики.

На місцевому рівні громадам рекомендовано оцінювати власну готовність до євроінтеграції, визначати відповідальних за координацію відповідних завдань, враховувати європейські підходи у стратегічних документах, підвищувати кваліфікацію працівників та розвивати співпрацю з громадськими організаціями, закладами освіти й експертами.

Окремо обговорили необхідність додаткового економічного стимулювання прикордонних територій, зокрема запровадження спеціальних умов для ведення бізнесу, які враховуватимуть підвищені безпекові ризики та логістичні обмеження. «Як і іншим прикордонним регіонам, Чернігівщині потрібна спеціальна економічна зона», – зазначила Ірина Сімонова.

Ключовими передумовами успішного впровадження європейських стандартів визначено розвиток інституційної спроможності місцевого самоврядування, модернізацію комунальної інфраструктури, доступ до фінансування, якісне стратегічне планування, інклюзивність та міжсекторальну співпрацю. Водночас підходи до підтримки громад повинні враховувати відмінності в їхніх фінансових, кадрових, інфраструктурних і безпекових умовах.

Впровадження нових європейських стандартів має супроводжуватися реальними механізмами фінансової, організаційної та експертної підтримки громад, які забезпечуватимуть можливості їх виконання навіть в умовах військових ризиків.

Учасники наголосили, що підсумкові рекомендації мають враховувати реальні фінансові, кадрові та організаційні можливості громад. Напрацювання конференції планується використати для доопрацювання резолюції та подальшої адвокаційної діяльності. «Ми вдячні за пропозиції, які ви озвучили під час конференції. Ми обов’язково додамо їх до вже підготовлених попередніх рекомендацій, щоб вони були більш ґрунтовними й практичними», – зазначив Максим Корявець. Підсумкові рекомендації стануть основою для подальшого діалогу з органами державної влади, місцевого самоврядування та міжнародними партнерами щодо підтримки розвитку й відновлення громад Чернігівської області.

Конференція «Євроінтеграційні виклики для громад Чернігівської області в умовах військових ризиків» організована громадською організацією «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Матеріали заходу представляють позицію авторів і не обов’язково відображають позицію Міжнародного фонду «Відродження».